Голкіпер «Карпат» розповідає про те, що не боїться конкуренції і звик бути основним

— Максиме, у четвер відбулася зустріч футболістів «Карпат» із уболівальниками. Як усе минуло?

— Власне, це була зустріч з одним уболівальником. Тарас — наш особливий фанат. Разом із Орестом Лебеденком та Олексієм Ковтуном ми відвідали його в лікарні, подарували футболку, побажали швидкого одужання.

— За підсумками сьомого туру Ви посіли перше місце серед воротарів за підрахунком системи InStat. Відбивши сім ударів по воротах і зробивши чотири сейви, відчуваєте себе героєм зустрічі в Києві?

— Кожен займається своєю справою: я маю намагатися не пропустити, а, наприклад, Мар’ян Швед повинен забивати м’ячі. Якщо вийшло у мене і в нього, значить, ми впоралися з роботою. А загалом, вважаю, всі наші футболісти — герої… Після фінального свистка на НСК спочатку відчув велику втому, але радість від перемоги перекрила всі негативні емоції.

— Цього сезону Ви відстояли «від дзвінка до дзвінка» в усіх поєдинках «Карпат». При тому, що минулого сезону, виступаючи за «Полтаву», відіграли тільки 50% ігор. Як це можна пояснити?

— Почну з того, що до сезону 2017/18 років я майже завжди був основним. А в попередньому Чемпіонаті я багато пропустив через дві травми. Спочатку відстояв усе перше коло, залишалося провести п’ять матчів другого, але порвав зв’язки на коліні. Під час відпустки я залікував травму, проте в останньому спарингу (з якоюсь молдавською командою) нападник суперника різко пішов на мене, що коштувало мені ушкодження ключиці. Після того я в решті зустрічей сезону сидів на лаві запасних травмований. Напередодні стикових ігор із «Чорноморцем» я відновився, втім, наставник «Полтави» Анатолій Безсмертний вирішив не ризикувати, і я вважаю це правильним рішенням… Словом, для мене роль основного воротаря не нова.

— Якщо можна, ще трохи про Ваш колишній клуб: влітку більшість виконавців «Полтави» непогано влаштувалися на інших місцях роботи…

— Більшість, але не всі! Багато хто справді знайшов команди УПЛ, однак зверніть увагу, скільки залишились у Першій лізі. Дехто взагалі зробив крок назад. Якби «Полтава» не припинила існування, ми б усі виступали в УПЛ.

— Після запрошення Микити Шевченка в «Карпатах» склалась унікальна ситуація з кіперами — їх троє приблизно рівноцінних (окрім Вас, згадуємо Германа Пенькова). Як витримати таку конкуренцію?

— Відповім банально: конкуренція нікому не заважає. Значить, треба доводити, що гідний вийти в основі… Кажучи стисло, ніхто не обіцяв, що буде легко!

— У четвер львів’яни вирушають до Гданська на товариський матч проти лідера польського Чемпіонату — «Лехії». На що команду націлюють тренери?

— Спаринг проти «Лехії» — прекрасна можливість тримати тонус під час перерви в чемпіонаті. Це одна з найсильніших команд Польщі, я певен, що на нас чекає хороша гра.