Півстоліття тому, навесні 1968-го, у футболі України остаточно закріпився м’яч нового типу

Як свідчить електронна бібліотека: «Історія футбольного м’яча розпочалась у середині XIX століття, коли Чарльз Гудьєр розробив перший, виготовлений із вулканізованої гуми. Сім років по тому, 1862-го, інший винахідник Річард Ліндон створив першу надувну гумову камеру. Пізніше Ліндон розробив до камери насос. 1872 року офіційно були запроваджені стандартні розмір та вага м’яча — до цього вони визначалися перед матчем домовленостями обох команд. Відповідно до встановлених правил, м’яч мав бути круглої форми об’ємом від 27 до 28 дюймів (68.6-71.1 см). Вага визначалась у межах від 13 до 15 унцій (368-425 г). 1937 року вага м’яча була збільшена до 14-16 унцій (410-450 г), і це правило залишається чинним досі. На початку ХХ ст. якість м’ячів суттєво поліпшилася, камера виготовлялась із міцної гуми й могла витримувати високий тиск. М’яч складався з внутрішньої гумової камери та покришки. Покришка виготовлялась із натуральної шкіри й складалась із 18 панелей, кожна з яких зшивалася за допомогою шнурівки. Повністю синтетичний м’яч був виготовлений на початку 1960-х».

Футбольні вболівальники зі стажем добре пам’ятають, що раніше звичний сьогодні плямистий м’яч мав зовсім інший вигляд! Так, до середини 1960-х по всьому світу грали м’ячами, які, по-перше, були або цілком коричневими, або цілком білими, по-друге, з покришкою іншого типу. Сьогоднішня покришка зазвичай складається 12 п’ятикутних панелей і 20 шестикутних. Раніше панелей — грубо кажучи, клаптиків, із яких зшито м’яч, — нараховувалося менше (найчастіше 18), а самі вони були більші й мали видовжену форму.

Колір «старого» м’яча створював чимало труднощів під час перегляду матчів по телевізору: зрозуміло, в чорно-білу епоху телебачення чітко виокремити на екрані сіру або блідувату кулю було проблематично.

Тож 1962 року данець Еґіль Нільсен розробив звичну сучасним уболівальникам нову форму м’яча — чорно-білу. По-справжньому її представили світові на чемпіонаті світу для збірних у Англії 1966-го.

Вже того року, в другій його половині, «новачок» проникнув на територію колишнього СРСР. Але! Такий м’яч використовували нечасто, тільки на важливих іграх. Це, як свідчать тодішні газети, було своєрідною ознакою престижу!

Вже в сезоні-1967 більшість матчів першості СРСР — а значить, і на українських полях! — гралися з новим м’ячем, а від 1968 року, з весни, — тільки ним…