Новини
23ТРА
​Забуті турніри

Скільки насправді відбулося розіграшів національного Кубка?

Кілька десятиліть тому особливу популярність мали довідники-календарі видавництва «Здоров’я». Вони формувалися за стабільною структурою, й один із розділів завжди був присвячений підсумкам чергового розіграшу Кубка Радянської України. Відповідну статтю часто увінчував список попередніх лауреатів змагання, де серед переможців за деякі роки значилося київське «Динамо», хоча загалом Чаша асоціювалася з клубами другого ешелону чемпіонату СРСР. Тоді появу такого парадоксу доводилося нівелювати майже цілковитою відсутністю інформації, однак згодом, коли відкрились архіви й бібліотеки, виникла змога провести ґрунтовну пошукову роботу. Її результати вражають: з’ясувалося, що впродовж дюжини років, поміж 1936-м і 1948-м, відбулося вісім розіграшів офіційного змагання серед топ-клубів республіки; по суті, це передвістя сучасної національної Чаші. Справді, з кінця 1940-х у турнірі почали брати участь виключно нижчолігові команди, та це аж ніяк не привід ігнорувати період «до того». Слід приплюсувати до літопису Кубка незалежної України вісім сезонів, ведучи його історію не з 1992 року, а з 1936-го.

1936 РІК

8 команд (11.05–24.06).

Офіційна назва: Весняна першість УСРР.

Специфіка: рішення про організацію поєдинків та загальну структуру ухвалили 20-21 квітня на пленумі Всеукраїнської футбольної секції; за пізнішим свідченням судді Івана Миронова, турнір не завершили, адже план передбачав розподіл місць із першого по восьме.

Перше коло

11.05. ХПЗ (Харків) — «Локомотив» (Київ) — 0:1

12.05. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — 5:2

12.05. «Стахановець» (Горлівка) — «Динамо» (Одеса) — 2:3

12.05. «Динамо» (Харків) — Завод ім. Леніна (Дніпропетровськ) — 0:2

1/2 фіналу

18.05. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Київ) — 2:1

18.05. «Динамо» (Одеса) — Завод ім. Леніна (Дніпропетровськ) — 1:0

Втішувальні ігри

18.05. «Динамо» (Дніпропетровськ) — ХПЗ (Харків) — 3:1

18.05. «Стахановець» (Горлівка) — «Динамо» (Харків) — +:– /відмова/

Фінал

24.06. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 6:0

1937 РІК

39 команд (24.04–18.05).

Офіційна назва: Кубок / Весняна першість УРСР.

Специфіка: газети майже одночасно змінили назву змагання посередині квітня, відтак з’явилася версія, нібито це сталося через побоювання, що завод, який виготовляв приз колективу-переможцю, не встигне до строку; на фінал київське «Динамо» вийшло в салатових футболках.

Перше коло

24.04. «Динамо» (Чернігів) — Комуна ім. Балицького (Прилуки) — 3:1

24.04. «Динамо» (Кривий Ріг) — «Локомотив» (Ясинувата) — –:+ /рахунок 4:3 анульований/

24.04. «Спартак» (Вінниця) — «Динамо» (Могилів-Подільський) — 3:0

24.04. «Локомотив» (Дніпропетровськ) — Завод ім. Лібкнехта (Дніпропетровськ) — 3:1

24.04. «Сталінець» (Харків) — Завод ім. Петровського (Харків) — 4:1

24.04. «Здоров’я» (Харків) — «Локомотив» (Харків) — 3:2

25.04. «Вимпел» (Київ) — «Зеніт» (Київ) — 2:3

Друге коло

26.04. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Локомотив» (Київ) — 3:2

26.04. ХТЗ (Харків) — «Локомотив» (Одеса) — 9:1

26.04. «Динамо» (Одеса) — «Крила Рад» (Запоріжжя) — 4:1

27.04. Завод Кінап (Одеса) — «Динамо» (Київ) — 2:4

27.04. «Динамо» (Чернігів) — «Сільмаш» (Харків) — 1:4

27.04. Завод ім. Марті (Миколаїв) — «Здоров’я» (Харків) — 3:0

27.04. Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) — «Зеніт» (Київ) — 3:0

27.04. Завод ім. Ворошилова (Ворошиловськ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — 1:2

27.04. «Зеніт» (Сталіно) — «Спартак» (Харків) — 1:2

27.04. «Стахановець» (Серго) — «Локомотив» (Ясинувата) — +:– /неявка або відмова/

27.04. «Локомотив» (Запоріжжя) — Завод ім. Комінтерну (Харків) — 5:2

27.04. «Дзержинець» (Ворошиловград) — УБЧА (Київ) — 3:1

27.04. «Локомотив» (Дніпропетровськ) — «Динамо» (Харків) — 1:3

27.04. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — Завод ім. Фрунзе (Костянтинівка) — 2:1

27.04. «Сталінець» (Харків) — «Спартак» (Київ) — 1:3

28.04. «Спартак» (Вінниця) — «Стахановець» (Сталіно) — 0:3

Третє коло

02.05. Завод ім. Марті (Миколаїв) — «Динамо» (Київ) — 3:4

02.05. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Динамо» (Одеса) — 0:4

02.05. «Динамо» (Дніпропетровськ) — ХТЗ (Харків) — 3:2

02.05. «Спартак» (Харків) — «Стахановець» (Серго) — 4:0

02.05. «Стахановець» (Сталіно) — «Дзержинець» (Ворошиловград) — 2:1

02.05. «Динамо» (Харків) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — 4:1

02.05. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Спартак» (Київ) — 3:6

03.05. «Сільмаш» (Харків) — Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) — 1:2

1/4 фіналу

06.05. Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) — «Динамо» (Київ) — 0:1

06.05. «Динамо» (Одеса) — «Стахановець» (Сталіно) — 3:1

06.05. «Динамо» (Дніпропетровськ) — «Спартак» (Харків) — 4:2

06.05. «Динамо» (Харків) — «Спартак» (Київ) — 3:1

1/2 фіналу

12.05. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — 8:0

14.05. /Київ/ «Динамо» (Одеса) — «Динамо» (Харків) — 2:0

Фінал

18.05. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 4:2

Фотозвіт про фінал-1937 із газети «Вісті» (головний приз тримає капітан київського «Динамо» Костянтин Шегоцький).

1938 РІК

16 команд (24.05–15.10).

Офіційна назва: Кубок УРСР.

Специфіка: остаточне рішення про перейменування турніру ухвалили на республіканській конференції з футболу, котра відбулася другого весняного місяця; самому ж розіграшу передували короткочасні зональні змагання в рамках Кубка Союзу.

Переможці зональних турнірів

I зона (Харківська): «Здоров’я» (Харків), «Локомотив» (Харків)

II зона (Київська): «Локомотив-2» (Київ), «Динамо-2» (Київ)

III зона (Одеська): «Динамо» (Миколаїв), «Харчовик» (Одеса)

IV зона (Дніпропетровська): «Спартак» (Дніпропетровськ), «Локомотив» (Запоріжжя)

V зона (Донбаська): «Авангард» (Краматорськ), «Сталь» (Костянтинівка)

1/8 фіналу

24.05–13.06. «Динамо» (Одеса) — «Локомотив-2» (Київ) — 3:1 /опротестований/, 3:1

24.05. «Динамо» (Миколаїв) — «Спартак» (Дніпропетровськ) — 2:1

25.05. «Авангард» (Краматорськ) — «Сільмаш» (Харків) — 0:5

25.05. «Спартак» (Харків) — «Динамо-2» (Київ) — –:+ /відмова/

30.05. «Сталь» (Костянтинівка) — «Харчовик» (Одеса) — 2:0

31.05. «Стахановець» (Сталіно) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 6:1

02.06. «Локомотив» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 3:2

17.06. «Динамо» (Київ) — «Здоров’я» (Харків) — 4:1

1/4 фіналу

11.06. «Динамо-2» (Київ) — «Сталь» (Костянтинівка) — 2:3

15.06. «Локомотив» (Київ) — «Сільмаш» (Харків) — 4:3

26.06. «Динамо» (Одеса) — «Динамо» (Миколаїв) — 2:2 /опротестований/

21.07. «Динамо» (Миколаїв) — «Динамо» (Одеса) — 1:2

09.08. «Динамо» (Київ) — «Стахановець» (Сталіно) — 3:2

1/2 фіналу

12.09. «Сталь» (Костянтинівка) — «Локомотив» (Київ) — 2:4

12.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 4:0

Фінал

15.10. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Київ) — 3:1

Афіша фіналу Кубка України-1938 із газети «Пролетарська правда».

Конверт Міністерства зв’язку СРСР (випущений 24.10.1979), присвячений турніру-1938.

1944 РІК

34 команди (05.09–15.10).

Офіційна назва: Кубок / Келих УРСР.

Специфіка: 6 вересня ЦК КП(б)У ухвалив постанову «Про проведення розіграшу Келиха України з футболу по областях»; на думку історика Анатолія Коломійця, міні-турнір замість півфіналів і фіналу був компенсацією за скасований через брак часу республіканський чемпіонат.

Перше коло

05.09. «Спартак» (Львів) — «Динамо» (Львів) — 1:2

10.09. «Динамо» (Ворошиловград) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 6:4

10.09. «Сталь» (Маріуполь) — ВЧ (Ворошиловград) — +:– /виграш, неявка або відмова/

10.09. «Суднобудівельник» (Миколаїв) — «Водник» (Херсон) — 5:2

10.09. «Сільмаш» (Кіровоград) — «Динамо» (Одеса) — 1:11

10.09. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Авангард» (Дружківка) — +:– /виграш, неявка або відмова/

10.09. «Сталь» (Кривий Ріг) — Завод ім. Лібкнехта (Дніпропетровськ) — 1:4

10.09. «Спартак» (Полтава) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 1:5

10.09. «Спартак» (Житомир) — «Спартак» (Київ) — 3:0

10.09. «Динамо» (Суми) — «Динамо» (Харків) — 2:3

…09. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Локомотив» (Ясинувата) — ?:?

…09. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Спартак» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/

…09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Динамо» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/

…09. «Сталь» (Костянтинівка) — «Зеніт» (Сталіно) — +:– /виграш, неявка або відмова/

…09. «Локомотив» (Артемівськ) — «Сталь» (Макіївка) — ?:?

Друге коло

17.09. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 5:2

17.09. «Сталь» (Маріуполь) — «Локомотив» (Харків) — 1:7

17.09. «Спартак» (Житомир) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 0:8

17.09. «Динамо» (Ворошиловград) — «Сталь» (Костянтинівка) — +:– /виграш, неявка або відмова/

Третє коло

24.09. «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — 3:1

24.09. «Динамо» (Одеса) — «Суднобудівельник» (Миколаїв) — +:– /виграш, неявка або відмова/

25.09. «Динамо» (Львів) — «Динамо» (Київ) — 0:1

25.09. «Локомотив» (Харків) — «Динамо» (Ворошиловград) — 11:0

26.09. «Динамо» (Харків) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 0:1

Четверте коло

01.10. «Динамо» (Одеса) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 4:2

01.10. «Динамо» (Чернівці) — «Стахановець» (Сталіно) — 2:5

01.10. «Локомотив» (Харків) — «Локомотив» (Запоріжжя) — +:– /виграш, неявка або відмова/

Фінальний турнір

08.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Одеса) — 2:0

…10. /Київ/ «Стахановець» (Сталіно) — «Локомотив» (Харків) — 2:2

11.10. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 1:0

…10. /Київ/ «Динамо» (Одеса) — «Стахановець» (Сталіно) — 1:0

14.10. «Динамо» (Київ) — «Стахановець» (Сталіно) — 1:0

15.10. /Київ/ «Локомотив» (Харків) — «Динамо» (Одеса) — 2:0

Команди В Н П М О
1. «Динамо» (Київ) 3 0 0 4:0 6
2. «Локомотив» (Харків) 1 1 1 4:3 3
3. «Динамо» (Одеса) 1 0 2 1:4 2
4. «Стахановець» (Сталіно) 0 1 2 2:4 1

Капітан київського «Динамо» Микола Махиня з Кубком України-1944.

1945 РІК

38 команд (27.09–08.11).

Офіційна назва: Кубок УРСР.

Специфіка: через те, що преса дуже скупо висвітлювала змагання, «білих плям» цього року особливо багато, тож із заявлених команд-учасниць у газетах-архівах знайдено відомості про 32; очевидці зазначали, що фіаско києводинамівців зумовила погана комплектація складу.

Ігри турніру

…… «Динамо» (Чернівці) — (Кам’янець-Подільський) — в:п

…… «Динамо» (Чернівці) — «Локомотив» (Тернопіль) — в:п

Перше коло

27.09. «Спартак» (Херсон) — «Суднобудівельник» (Миколаїв) — 3:3

27.09. (Вінниця) — (Житомир) — 6:0

…09. «Динамо» (Львів) — ? — в:п

Друге коло

07.10. (Суми) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 1:2

07.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Динамо» (Ворошиловград) — 4:3

07.10. «Спартак» (Херсон) — «Сільмаш» (Кіровоград) — 2:1

07.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 4:1

07.10. (Вінниця) — (Тернопіль) — 0:3

07.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Будівельник» (Кривий Ріг) — 3:0

07.10. «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — «Сталь» (Костянтинівка) — 5:0

07.10. ВПС КВО (Київ) — «Спартак» (Львів) — +:– /неявка/

07.10. «Динамо» (Львів) — «Спартак» (Дрогобич) — 9:0

07-08.10. «Авангард» (Краматорськ) — «Динамо» (Харків) — 3:3, 3:2

08.10. (Станіслав) — «Динамо» (Луцьк) — 4:0

Третє коло

14.10. «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — ВПС КВО (Київ) — 2:0

14.10. «Динамо» (Львів) — (Станіслав) — 6:0

14.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Авангард» (Краматорськ) — 4:0

14.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Стахановець» /Трест «Сталінвугілля»/ (Сталіно) — 4:0

14-15.10. «Спартак» (Херсон) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 0:0, 0:2

Четверте коло

21.10. «Динамо» (Київ) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 2:0

21.10. «Сталь» (Маріуполь) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/

21.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Динамо» (Львів) — +:– /виграш, неявка або відмова/

25.10. «Локомотив» (Харків) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 7:0

1/4 фіналу

27.10. «Харчовик» (Одеса) — «Динамо» (Чернівці) — 1:0

28.10. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 4:1

28.10. «Локомотив» (Харків) — «Сталь» (Маріуполь) — 15:0

28.10. (Ужгород) — «Стахановець» (Сталіно) — п:в

1/2 фіналу

04-05.11. «Динамо» (Київ) — «Харчовик» (Одеса) — 2:2, 4:1

05.11. /Київ/ «Локомотив» (Харків) — «Стахановець» (Сталіно) — 2:0

Фінал

08.11. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 0:1

Харківський «Локомотив» — володар Кубка України-1945. Стоять зліва направо: Грубер (тренер), Бем (асистент тренера), Гусаров, Головін, Гуркін, Горохов, Орлов, Мотенко (резервний воротар), Селезньов (начальник команди); середній ряд: Рогозянський, Хлистов, Усиков; сидять: Теляк, Бутенко, Скороход, Безрук, Балацький.

1946 РІК

51 команда (29.09–12.11).

Офіційна назва: Кубок УРСР.

Специфіка: у попередньому етапі взяли участь понад три сотні колективів, із-поміж яких 43 отримали пропуск до самого турніру, де з 1/8-ї в боротьбу вступила вісімка команд майстрів; лівий інсайд київського «Динамо» Павло Віньковатий забив у розіграші 10 м’ячів.

Учасник турніру

«Динамо» (Тернопіль)

Перше коло

29.09. Збірна м. Фастова — «Локомотив» (Київ) — 3:2

29.09. «Динамо» (Львів) — «Більшовик» (Запоріжжя) — 5:2

29.09. БО (Житомир) — «Спартак» (Чернівці) — 1:3

29.09. «Портовик» (Одеса) — «Спартак» (Ізмаїл) — 6:0

29.09. «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — «Динамо» (Херсон) — 3:0

29.09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — ВПС (Одеса) — 6:0

29.09. «Стахановець» (Кадіївка) — «Сталь» (Макіївка) — 1:2

29.09. «Динамо» (Суми) — «Дзержинець» (Харків) — 3:2

29.09. «Динамо» (Ворошиловград) — «Сталь» (Маріуполь) — 2:1

29.09. «Сільмаш» (Харків) — «Спартак» (Полтава) — 2:0

29-30.09. «Динамо» (Рівне) — «Спартак» (Дніпропетровськ) — 5:5, +:– /1:1 до зупинки гри/

03.10. «Спартак» (Дрогобич) — «Динамо» (Мукачеве) — +:– /неявка/

Друге коло

06.10. «Динамо» (Кіровоград) — «Спартак» (Київ) — 2:4

06.10. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Сталь» (Макіївка) — 1:4

06.10. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Динамо» (Суми) — +:– /неявка/

06.10. «Портовик» (Одеса) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 0:1

07.10. «Спартак» (Львів) — «Спартак» (Дрогобич) — 0:1

08.10. «Сільмаш» (Харків) — Збірна м. Фастова — 1:0

08-09.10. «Динамо» (Харків) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 2:2, 1:4

09.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Спартак» (Київ) — 1:2

…10. (Вінниця) — «Спартак» (Чернівці) — –:+ /програш, неявка або відмова/

Третє коло

13.10. «Динамо» (Львів) — «Динамо» (Рівне) — 7:1

13.10. «Спартак» (Дрогобич) — «Динамо» (Луцьк) — 5:0

17.10. «Динамо» (Ворошиловград) — «Авангард» (Краматорськ) — 4:1

20.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — «Спартак» (Чернівці) — 5:3

1/8 фіналу

20.10. «Локомотив» (Харків) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 4:0

20.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — 2:1

20.10. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Спартак» (Ужгород) — 1:2

20.10. «Спартак» (Херсон) — «Спартак» (Дрогобич) — 2:1

24.10. «Харчовик» (Одеса) — «Динамо» (Ворошиловград) — 7:1

25.10. «Шахтар» (Сталіно) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 4:0

27.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» (Львів) — 2:0

…10. «Спартак» (Київ) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/

1/4 фіналу

27.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — «Локомотив» (Харків) — 1:4

30.10. «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Київ) — 5:1

02.11. «Спартак» (Ужгород) — «Харчовик» (Одеса) — 2:1

03.11. «Спартак» (Херсон) — «Шахтар» (Сталіно) — 1:2

1/2 фіналу

08.11. /Київ/ «Локомотив» (Харків) — «Спартак» (Ужгород) — +:– /неявка/

08-09.11. «Динамо» (Київ) — «Шахтар» (Сталіно) — 2:2, 2:1

Фінал

12.11. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 2:0

Київське «Динамо» — володар Кубка України-1946. Справа наліво: Кузнєцов, Зубрицький, Віньковатий, Горохов, Жуков, Махиня, Шевцов, Рогозянський, Шевелянчик, Садовський, Щанов, Бобков.

Інформація про турнір-1946 із газети «Зірка».

1947 РІК

52 команди (21.09–09.11).

Офіційна назва: Кубок УРСР.

Специфіка: 39 клубів розпочали змагання з першого-другого кіл, 11 учасників другої групи чемпіонату Союзу стартували на третьому-четвертому, київське «Динамо» й харківський «Локомотив» дебютували вже з 1/4-ї; у фіналі серед запасних одеського «Харчовика» був голкіпер Олег Макаров.

Перше коло

21.09. «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — «Динамо» (Суми) — 10:1

21.09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Спартак» (Кривий Ріг) — 4:1

21.09. «Спартак» (Дрогобич) — «Динамо» (Ужгород) — 1:4

21.09. «Авангард» (Херсон) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 1:2

21.09. «Трактор» (Дніпропетровськ) — «Трактор» (Осипенко) — 3:1

21.09. «Шахтар» (Кадіївка) — «Шахтар» (Червоногвардійськ) — 3:1

21.09. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Сталь» (Костянтинівка) — 5:0

21.09. «Сталь» (Маріуполь) — «Дзержинець» (Ворошиловград) — 4:0

21.09. (Житомир) — «Динамо» (Проскурів) — 4:0

21.09. БО (Черкаси) — «Блискавка» (Київ) — 1:2

21-22.09. «Динамо» (Чернігів) — «Динамо» (Полтава) — 2:2, 1:5

21-22.09. «Буревісник» (Львів) — «Локомотив» (Рівне) — 1:1, 0:1

Друге коло

28.09. «Динамо» (Полтава) — «Трактор» (Дніпропетровськ) — 4:3

28.09. «Динамо» (Станіслав) — «Локомотив» (Рівне) — 5:1

28.09. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Сталь» (Маріуполь) — 3:2

28.09. «Динамо» (Кіровоград) — (Житомир) — 4:0

28.09. (Одеса) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — п:в

28.09. «Сталь» (Ворошиловськ) — «Шахтар» (Кадіївка) — –:+ /програш, неявка або відмова/

28.09. «Трактор» /ХТЗ/ (Харків) — «Блискавка» (Київ) — 4:1

Третє коло

05.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — «Динамо» (Херсон) — +:– /1:1 після 1-го тайму/

05.10. /Львів/ «Динамо» (Ужгород) — «Динамо» (Луцьк) — 5:1

05.10. «Більшовик» (Мукачеве) — «Динамо» (Станіслав) — 7:0

05.10. «Більшовик» (Запоріжжя) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 3:1

05.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Динамо» (Полтава) — 8:1

Четверте коло

12.10. «Спартак» (Херсон) — «Більшовик» (Запоріжжя) — 4:2

12.10. «Авангард» (Краматорськ) — «Шахтар» (Сталіно) — 3:2

12.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Сталь» (Дніпропетровськ) — 4:1

12.10. «Динамо» (Ужгород) — «Спартак» (Львів) — 1:2

12.10. «Більшовик» (Мукачеве) — «Спартак» (Ужгород) — 2:5

12.10. «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — «Суднобудівельник» /Завод ім. 61 комунара/ (Миколаїв) — 5:0

12.10. «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — «Дзержинець» (Харків) — 2:1

П’яте коло

19.10. «Спартак» (Херсон) — «Суднобудівельник» /Завод ім. Марті/ (Миколаїв) — 3:0

19.10. «Динамо» (Кіровоград) — «Авангард» (Краматорськ) — 0:5

19.10. «Спартак» (Львів) — «Спартак» (Ужгород) — 1:2

19.10. «Локомотив» (Ясинувата) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — п:в

1/4 фіналу

26.10. «Спартак» (Херсон) — «Локомотив» (Харків) — 1:2

26.10. «Динамо» (Київ) — «Динамо» /6-а райрада/ (Київ) — 6:0

01.11. «Харчовик» (Одеса) — «Спартак» (Ужгород) — 1:0

01.11. ОБО (Київ) — «Авангард» (Краматорськ) — –:+ /програш, неявка або відмова/

1/2 фіналу

02.11. «Динамо» (Київ) — «Локомотив» (Харків) — 4:1

02.11. «Харчовик» (Одеса) — «Авангард» (Краматорськ) — 2:0

Фінал

09.11. «Динамо» (Київ) — «Харчовик» (Одеса) — 5:1

Київське «Динамо» — володар Кубка України-1947. Справа наліво: Віньковатий, Скрипченко, Севастьянов, Жилін, Чаплигін, Гершин, Принц, Рогозянський, Дашков, Жиган, Дементьєв.

1948 РІК

26 команд (03.10–26.10).

Офіційна назва: Кубок УРСР.

Специфіка: турнір пройшов без одного з топ-клубів, харківського «Локомотива», котрий боровся за найвищу групу чемпіонату Союзу; Комітет у справах фізкультури та спорту України наказом од 4 листопада нагородив гравців команд-фіналістів дипломами й жетонами, наставники отримали грамоти.

Учасник турніру

«Динамо» (Вінниця)

Перше коло

03.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Сталь» (Костянтинівна) — 5:2

03.10. «Спартак» (Львів) — «Динамо» (Суми) — 5:1

03.10. «Шахтар» (Сталіно) — ОБО (Київ) — 1:0

03.10. «Локомотив» (Запоріжжя) — «Торпедо» (Одеса) — +:– /неявка/

03.10. «Харчовик» (Одеса) — «Суднобудівельник» (Миколаїв) — 2:0

03.10. «Сталь» (Дніпродзержинськ) — «Динамо» (Ужгород) — +:– /неявка/

03-04.10. «Торпедо ХТЗ» (Харків) — «Динамо» (Ворошиловград) — 2:2, 5:2

Друге коло

10.10. «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Ужгород) — 2:1

10.10. «Спартак» (Львів) — «Торпедо ХТЗ» (Харків) — 4:1

10.10. «Спартак» (Херсон) — «Сталь» (Дніпродзержинськ) — 1:0

10.10. «Харчовик» (Одеса) — ВЧ 25750 (Київ) — 2:0

10.10. «Більшовик» (Мукачеве) — «Авангард» (Краматорськ) — 6:2

10.10. «Шахтар» (Кадіївка) — «Динамо» (Вознесенськ) — +:– /виграш, неявка або відмова/

10-11.10. «Сталь» (Дніпропетровськ) — «Шахтар» (Сталіно) — 3:3, 1:3

1/4 фіналу

17.10. «Динамо» (Київ) — «Спартак» (Херсон) — 3:2

18.10. /Київ/ «Шахтар» (Сталіно) — «Спартак» (Львів) — 2:1

19-20-22.10. /Київ/ «Харчовик» (Одеса) — «Більшовик» (Мукачеве) — 2:2, 4:3 /опротестований/, 1:2

20.10. /Київ/ «Локомотив» (Запоріжжя) — «Шахтар» (Кадіївка) — 5:1

1/2 фіналу

21.10. «Динамо» (Київ) — «Шахтар» (Сталіно) — 1:0

24.10. /Київ/ «Більшовик» (Мукачеве) — «Локомотив» (Запоріжжя) — 3:1

Фінал

26.10. «Динамо» (Київ) — «Більшовик» (Мукачеве) — 4:1

Універсальний футболіст Микола Махиня вигравав турнір рекордні п’ять разів у 1936, 1937, 1938, 1944, 1946 роках.

ПРОТОКОЛИ ТА ЗВІТИ З ФІНАЛІВ

«ДИНАМО» (КИЇВ) — «ДИНАМО» (ОДЕСА) — 6:0 (2:0).

24 червня 1936 року (середа). 18.00. Київ. Стадіон «Динамо» ім. Балицького. 35000 глядачів.

Суддя Романенко (Харків).

«ДИНАМО», КИЇВ: Трусевич, Правовєров, Клименко, Тютчев, Кузьменко І., Путистін, Гончаренко, Шиловський, Шегоцький /к/, Комаров (Коротких, після 56-ї хвилини), Махиня. Тренер Товаровський.

«ДИНАМО», ОДЕСА: Михальченко, Чистов (Мельник ?, 46), Табачковський, Хижников, Хейсон, Токар, Гичкін, Малхасов, Орєхов, Кравченко, Сосицький. Представник Коген А.

Голи: Шиловський (7, 23, 53), Шегоцький (56), Коротких (5-й), Токар (6-й, автогол).

«<…> Починають одесити і пропонують швидкий темп. Київляни приймають його. Перші хвилини гра відбувається в центрі. Поступово напад обох команд намагається підійти до воріт противника. Михальченкові, а потім Трусевичу доводиться вступати в гру.

Рахунок на сьомій хвилині відкриває Шиловський, забиваючи красивий гол головою у ворота одеситів. Одеса прагне відіграти гол. І це їй майже вдається: Малхасов обводить захист і залишається один на один з воротарем Києва. На якусь мінімальну частину секунди Трусевич дістає м’яч раніше форварда Одеси. Певний гол врятований. Бурхливі оплески нагороджують воротаря столиці.

Знову м’яч у київлян. Знову удар по воротах. На цей раз овації на адресу голкіпера Одеси Михальченка, що взяв, здавалося, мертвий м’яч. Київляни продовжують нападати. Чимало клопоту завдає захистові гостей невтомний Гончаренко (заради справедливості, треба сказати, що в двох випадках він виявив грубість).

23 хвилина позначається новим успіхом київлян. Той же Шиловський збільшує рахунок до 2:0. У одеського нападу щось не клеїться гра, та й тактика в цій грі якась своєрідна. В команді 4 нападника і 4 півзахисника. Незрозуміла система гри відбивається на її розвитку. Київляни домінують, але удари по воротах неточні.

Після перерви Мельник замінює Чистова. Картина гри не змінюється. Все частіше форварди Києва тривожать Михальченка. Незабаром приходить і результат. Шиловський забиває третій м’яч. В цьому м’ячі цілком винний воротар Одеси. Затримавши м’яч, він дозволив йому перекотитися через руку за рису воріт.

Через кілька хвилин небезпечний момент створює Гончаренко. Відтягнувши на себе захист, він класично викочує м’яч Щегоцькому. Останній блискавично б’є, й м’яч проходить у ворота трохи вище Михальченка, який упав.

В однин з моментів гри вибуває Комаров. Його замінює Коротких, якому пасує Махиня. Не зупиняючись, він сильно шутує, і п’ятий гол у воротах Одеси. Одесити явно деморалізовані. Їх гравець Токар вганяє шостий м’яч у власні ворота <…>» [газета «Готовий до праці та оборони» за 29.06.1936, №30, с. 4].

«ДИНАМО» (КИЇВ) — «ДИНАМО» (ОДЕСА) — 4:2 (0:1, 2:1, 2:0).

18 травня 1937 року (вівторок). 18.00. Київ. Стадіон «Динамо» ім. Балицького. 25000 глядачів.

Суддя Іоселевич (Харків).

«ДИНАМО», КИЇВ: Трусевич, Правовєров, Клименко, Тютчев (Коротких, 46), Ліфшиць, Кузьменко І., Гончаренко, Шиловський, Шегоцький /к/, Комаров, Махиня. Тренер Товаровський.

«ДИНАМО», ОДЕСА: Михальченко, Волін, Табачковський, Хижников, Хейсон, Токар, Гичкін (Калашников, після 68-ї хвилини), Малхасов, Орєхов, Борисевич, Сосицький. Тренер Бланк.

Голи: Гончаренко (53), Шиловський (68), Махиня (94, 103) — Клименко (35, автогол), Орєхов (65, з пенальті).

Вилучення: Табачковський, Хижников (обидва в додатковий час за рахунку 4:2).

<Читайте тут.>

«ДИНАМО» (КИЇВ) — «ЛОКОМОТИВ» (КИЇВ) — 3:1 (1:0).

15 жовтня 1938 року (субота). 16.00. Київ. Стадіон «Динамо» ім. Єжова. 15000 глядачів.

Суддя Чорнобильський (Київ).

«ДИНАМО», КИЇВ: Ідзковський, Махиня, Клименко, Кузьменко І., Ліфшиць, Правовєров, Гончаренко, Шиловський, Лайко /к/, Комаров, Афанасьєв. Тренер Фомін Вол.

«ЛОКОМОТИВ», КИЇВ: Кустовський, Радзивинович, Фомін К., Францев, Сухарєв, Балакін В., Галкін, Балакін М., Авраменко, Кузьменко Ф. /к/, Шацький. Тренер Швецов.

Голи: Лайко (27, 76), Шиловський (84) — Шацький (73).

Вилучення: Ліфшиць (у 2-му таймі за рахунку 1:0) — Авраменко (за рахунку 2:1).

«<…> Гра почалась… з аутів, неточних ударів, серії грубих мазків. Атаки змінюються атаками, але рахунок довго залишається невідкритим. І важко сказати, що цьому сприяло — чи майстерність захисників, чи пасивність форвардів. Все ж динамівці розігруються швидше і, нарешті, проводять м’яч у ворота «Локомотива».

Після перерви гра довгий час не приносить нікому успіху. Та ось напад «Локомотива» виривається вперед і, скориставшись з метушні біля воріт хазяїв поля, зрівнює рахунок.

Минає три хвилини. М’яч провів Махиня. Обвівши кількох захисників, він стрімко наближається до воріт «противника». Сильний, влучний удар. Голкіпер Кустовський падає, але пізно. М’яч — у сітці.

Динамівці повели з рахунком 2:1. Відчувається нервозність, починаються прояви брутальності. Доходить до того, що суддя Чернобильський примушений вивести з поля Ліфшиця («Динамо») і Авраменка («Локомотив»).

На останніх хвилинах Шиловський майстерно забиває третій м’яч. Доля матчу, а відтак і кубка — вирішена <…>» [газета «Комсомолець України» за 16.10.1938, №238, с. 4].

1. «ДИНАМО» (КИЇВ), 2. «ЛОКОМОТИВ» (ХАРКІВ), 3. «ДИНАМО» (ОДЕСА), 4. «СТАХАНОВЕЦЬ» (СТАЛІНО).

8-15 жовтня 1944 року (неділя — неділя). Київ. Стадіони: «Динамо», Республіканський ім. Хрущова.

«ДИНАМО», КИЇВ: Ідзковський, Махиня /к/, Сухарєв, Балакін В., Хижников, Васильєв Д., Балакін М., Корчевський, Сєров, Калач, Віньковатий. Тренер Махиня.

«ЛОКОМОТИВ», ХАРКІВ: Скороход, Безрук, Балацький, Іванов Вол. /к/, Головін, Усиков, Орлов, Гуркін, Худяков, Горохов, Пуценко. Тренер Бем.

«ДИНАМО», ОДЕСА: Близинський, Медун, Кузнєцов І., Богинський, Брагін /к/, Бесєдін, Калашников, Орєхов, Борисевич, Фомін А., Кудименко. Тренер Фомін А.

«СТАХАНОВЕЦЬ», СТАЛІНО: Королевич, Ансимов, Кузнєцов М. /к/, Бикезін, Шпиньов, Манов С., Брюшин, Ливенцев, Жуков, Анисифоров, Ніколаєв. Тренер Кузнєцов М.

«<…> Протягом останнього тижня на стадіонах столиці Радянської України тривали фінальні зустрічі найсильніших команд-учасниць розиграшу на «Кубок УРСР» з футболу.

Найбільшу кількість очок набрала київська команда «Динамо», яка виграла в одеських одноклубників, харківського «Локомотива» та «Стахановця» (Сталіно).

В понеділок, 15 жовтня, на стадіоні імені Хрущова відбувся останній матч — між командами харківського «Локомотива» і одеського «Динамо». Виграли харків’яни з рахунком 2:0 <…>» [газета «Молодь України» за 17.10.1944, №146, с. 4].

«ДИНАМО» (КИЇВ) — «ЛОКОМОТИВ» (ХАРКІВ) — 0:1 (0:0).

8 листопада 1945 року (четвер). Київ. Стадіон «Динамо».

«ДИНАМО», КИЇВ: Ідзковський, Васильєв С., Махиня /к/, Мельник М., Садовський, Васильєв Д., Балакін М., Корчевський, Поварчук, Лерман, Сєров, Калач, Буригін (загальний склад). Тренер Корчебоков.

«ЛОКОМОТИВ», ХАРКІВ: Скороход, Безрук, Хлистов, Балацький, Бутенко, Головін, Рогозянський, Усиков, Орлов, Гуркін /к/, Гусаров, Горохов, Теляк (не відомо, хто кого замінив). Тренер Грубер.

Гол: Горохов (у середині 2-го тайму).

«<…> Долгое время игра шла без определенного перевеса на чью-либо сторону. К концу первого тайма инициативу взяли в свои руки харьковчане. Только хорошая игра защиты киевлян спасала ворота «Динамо» от гола. Во втором тайме харьковчане продолжали атаки. Одна из комбинаций закончилась голом, забитым харьковчанином Гороховым. До конца игры результат не изменился <…>» [газета «Правда Украины» за 10.11.1945, №221, с. 4].

«ДИНАМО» (КИЇВ) — «ЛОКОМОТИВ» (ХАРКІВ) — 2:0 (2:0).

12 листопада 1946 року (вівторок). 14.30. Київ. Стадіон «Динамо». 20000 глядачів.

Суддя Котов (Одеса).

«ДИНАМО», КИЇВ: Зубрицький, Бобков, Махиня, Кузнєцов М. /к/, Шевцов, Садовський, Рогозянський, Шевелянчик, Щанов, Жуков, Горохов, Віньковатий (не відомо, хто кого замінив). Тренер Ідзковський.

«ЛОКОМОТИВ», ХАРКІВ: Скороход, Безрук, Хлистов, Бутенко, Головін, Усиков, Соловйов, Гуркін /к/, Гусаров, Сєров, Дашков. Тренер Кротов.

Голи: Віньковатий (42, 45).

«<…> Кияни бурхливо атакують ворота гостей. Згодом гра вирівнюється. Минає один, другий, третій десяток хвилин, а рахунок залишається невідкритим. За 3 хвилини до кінця тайму суддя призначає штрафний удар в сторону гостей. Харківські захисники створюють перед ворітьми живу стіну. Киянин Горохов розбігається і… обходить м’яч, а в цю мить Віньковатий блискавичним ударом б’є по воротах. М’яч — у сітці. Команда «Локомотиву» змушена починати з центра.

Кияни продовжують атакувати. Ось м’яч від Жукова потрапляє до Віньковатого. Той по лівому краю проходить вперед і сильним низовим ударом забиває другий м’яч. Два голи за 3 хвилини! З рахунком 2:0 закінчується перша половина гри.

Після відпочинку харків’яни силкуються будь-що відквитатись. У напад переходять і їхні напівзахисники. Динамівці, маючи «в запасі» 2 м’ячі, грають спокійно. Нападники «Локомотиву» в другому таймі створюють кілька загрозливих моментів, але Зубрицький надійно захищає київські ворота. Йому навіть доводиться відбити «мертвий» м’яч, необачно посланий у свої ворота динамівським захисником Шевцовим. Свисток судді сповіщає про закінчення гри. З рахунком 2:0 київські динамівці здобувають перемогу <…>» [газета «Молодь України» за 13.11.1946, №220, с. 4].

«ДИНАМО» (КИЇВ) — «ХАРЧОВИК» (ОДЕСА) — 5:1 (3:1).

9 листопада 1947 року (неділя). 14.00. Київ. Стадіон «Динамо». 12000 глядачів.

Суддя Шаблинський (Київ).

«ДИНАМО», КИЇВ: Зубрицький (Скрипченко, на початку 1-го тайму), Гершин, Рогозянський, Жиган, Принц, Севастьянов, Жилін, Дементьєв, Чаплигін, Віньковатий /к/, Дашков. Тренер Шегоцький.

«ХАРЧОВИК», ОДЕСА: Близинський, Хижников /к/, Пуховський (Брагін, 87), Жосул, Чиркліс (Листов, 65), Богинський, Шумилов, Поварчук, Чубинський, Потапов, Черкаський. Тренер Фомін А.

Голи: Чаплигін (7, 10), Дашков (20), Віньковатий (47), Дементьєв (49) — Потапов (34).

«<…> Вскоре после свистка судьи Шаблинского нападение «Пищевика» создало очень опасное положение у динамовских ворот. Гол казался неминуемым, но Зубрицкий самоотверженным броском защитил свои ворота и, получив повреждение, покинул поле. Его заменил Скрипченко. Игра шла в быстром темпе. «Динамо» атакует ворота гостей, удары по воротам «Пищевика» следуют один за другим. На 7 минуте игры Чаплыгин неожиданным ударом вогнал мяч в сетку гостей. 1:0. Воспользовавшись замешательством защиты, тот же Чаплыгин забивает второй мяч.

После третьего гола динамовцы несколько ослабили натиск и тут же были наказаны. Поварчук хорошо прошел к их воротам и передал мяч Потапову. Последовал сильный удар в верхний угол, и счет стал 3:1.

В оставшееся до конца тайма время игра велась на середине поля, и вратари мало вступали в игру. Виньковатов хорошо играл и в нападении, и в защите. Второй хавтайм прошел под знаком явного преимущества «Динамо», но, несмотря на это, был насыщен интересной спортивной борьбой, закончившейся в итоге со счетом 5:1 в пользу столичной команды «Динамо», которая завоевала кубок второй раз подряд <…>» [газета «Сталинское племя» за 12.11.1947, №218, с. 4].

«ДИНАМО» (КИЇВ) — «БІЛЬШОВИК» (МУКАЧЕВЕ) — 4:1 (2:0).

26 жовтня 1948 року (вівторок). 15.00. Київ. Стадіон «Динамо». 7000 глядачів.

Суддя Раздорожнюк (Одеса).

«ДИНАМО», КИЇВ: Скрипченко, Бобков, Лерман, Жиган, Принц, Севастьянов, Гаврилюк, Жилін, Жуков, Фабіян, Віньковатий /к/, Пономарьов (не відомо, хто кого замінив). Тренер Натаров.

«БІЛЬШОВИК», МУКАЧЕВЕ: Кривулін (Попп, на початку 2-го тайму), Годничак, Егерварі, Понєвич /к/, Кауер, Надь, Ціцей, Брижак, Грабчак (не відомо, на кого замінений у 1-му таймі), Кул, Кайнц, Гайлик. Тренер Сабо К.

Голи: Жилін (16, 44), Пономарьов (46), Віньковатий (78) — Егерварі (83, з пенальті).

«<…> Первые минуты команды прощупывали друг друга, стараясь найти наиболее уязвимые места. Киевляне вели игру левым краем, где рослый защитник «Большевика» Годничак явно не поспевал за юрким Пономаревым. На 16 минуте игры правый крайний Жилин, переместившись в центр, с хода забил мяч в ворота «Большевика», поданный Пономаревым.

Мукачевцы бросаются в атаку, но их комбинациям не хватает логического конца — удара по воротам. Вследствие грубой игры киевлян, покидает поле поврежденный лучший нападающий «Большевика» Грабчак. Динамовцы усиливают натиск и переводят игру на половину противника. Однако Фабиан и Виньковатов упускают выгоднейшие моменты, оставаясь один на один с вратарем гостей. За минуту до конца тайма Жилин доводит счет до 2:0.

На первой же минуте второго хавтайма Пономарев забил третий мяч, после которого «Динамо» играло уверенней, имея территориальное преимущество, а мукачевцы заметно устали. В дальнейшем команды забили по голу (Виньковатов и Эгервари с 11-метрового удара), и матч закончился победой киевских динамовцев со счетом 4:1 <…>» [газета «Сталинское племя» за 27.10.1948, №214, с. 4].

Володимир Баняс, спеціально для офіційного сайта УПЛ.