Голкіпер «Ворскли» розповідає про посткарантинні труднощі та спогади про молодіжний мундіаль 2019-го

— Дмитре, у першому контрольному матчі після перерви Ваша команда пропустила чотири м’ячі. Чому так багато?

— Ми два місяці не грали у футбол. Тепер треба заново зіграватися, відновлювати зв’язки. Це був такий матч, коли програє той, хто більше помилявся. Ми побачили свої слабкі місця.

— Чи заплановані інші спаринги до рестарту сезону?

— Судячи з усього, ні. Вже почали безпосередньо готуватися до поновлення Чемпіонату.

— Де Ви були під час карантину і як підтримували форму — фізичну й воротарську?

— Мені пощастило в тому плані, що я з Полтави й наш наставників воротарів — так само. Тому мав можливість підтримувати з ним тісний зв’язок, а він так чи інакше слідкував за моїми тренуваннями. Звичайно, це не була повноцінна підготовка — особливо бракувало польовий ударів по воротах, але за таких умов і це непогано.

— «Ворскла» приступила до тренувань однією з останніх із-поміж клубів Favbet Ліги. Чим нинішні заняття відрізняються від штатних?

— Нас одразу не стали завантажувати. Все йде поступово, футболістам дали змогу втягнутись у процес. Зрозуміло, всі підтримували форму індивідуально, але цього недостатньо. З часом навантаження зросли, тепер у нас по два тренування на день.

— У дебютному матчі на дорослому рівні — із «Зорею» — Ви отримали у свої ворота чотири «сухі» голи. Наскільки складно було пережити такий початок?

— Для мене то був перехід із молодіжного футболу в дорослий. Було непросто, але ж я мав колись це зробити. Хочу рости у професійному плані. Для мене то був необхідний поштовх.

— Поточного сезону в 11-ти матчах за полтавську команду Ви пропустили 17 м’ячів. Що слід зробити, аби досягти в цьому плані гросмейстерського показника — менше одного пропущеного за гру?

— Думаю, все, що треба, — працювати далі. Ну й сподіватися, що інколи мені допомагатиме везіння.

— Невдовзі виповниться рік від моменту, коли молодіжна збірна України з Вами у складі стала чемпіоном світу. Як згадуєте славну перемогу за рік опісля?

— Маю лише теплі спогади! Я за цей час кілька разів переглядав фінальний матч. Переглядав наші емоції… Досі мурашки по спині. Але це вже минуле. Треба рухатися далі.

Фото прес-служби ФК «Ворсклa».