Правий захисник «Зорі» — про відпустку, підготовку до наступного сезону та підсумки попереднього
— Євгене, коли не секрет — де провели відпустку, котра щойно завершилася?
— Тиждень був у Запоріжжі, потім із друзями полетів до Туреччини, а опісля вже готувався до сезону в Сербії.
— Насмілимося сформувати ключове наразі запитання до Вас: які маєте плани на наступний сезон?
— На сьогодні я гравець луганського клубу. Поки це вся конкретика.
— 18 червня «Зоря» почала підготовку до сезону: в якому настрої партнери по команді?
— Ми ж місяць не бачили один одного, скучили. Наскільки я бачив, усі в хорошому настрої. Все має бути добре.
— Нещодавно стало відомо, що до команди повертається її недавній капітан Микита Каменюка. Як прийняли його «нові-старі» партнери?
— Чудово прийняли — це ж людина, яка дуже багато зробила для нашого клубу. Це в будь-якому разі хороше підсилення для нас. І, до речі, його повернення цілком прогнозоване.
— Дещо «некоректне» запитання: торік у такий же час «Зоря» зазнала дуже відчутних кадрових змін. Як буде тепер?
— Упевнений, що цього разу такого не станеться. Майже всі основні виконавці залишилися плюс маємо запросити кількох нових. Починати все заново не доведеться.
— За підсумком минулого Чемпіонату більшість інстанцій — у т.ч. УПЛ — визнала Вас найкращим правим захисником. Ви самі вважаєте сезон 2017/18 років топовим у кар’єрі?
— Одним із найкращих — точно. Якби не травма, через яку вся весняна частина виявилася зім’ятою, виступив би ще краще.
— Показовий момент: у 22-х матчах Ви забили п’ять м’ячів, однак жодного — навесні. Чи не стало це однією з причин того, що «Зоря» упустила «бронзу»?
— Тут, повторюся, негативну роль зіграла травма. Після неї — понеслось: я ушкодився ще до зими, потім не долікувався, після цього зіграв матч, отримав червону картку, був відсторонений і т.д. Вийшло так, що навесні я не мав достатньої ігрової практики, а як забивати, коли не виходиш на поле?
— Наприкінці минулого року здавалося, що з таким темпом Ви можете досягти показника 10 забитих м’ячів!
— Ну, стільки навряд чи вийшло би, але сім-вісім — точно. От якби ще пенальті частіше доручали бити…