Коли «зморений сонцем», на перший план виходить характер

Синоптики обіцяють, що з понеділка до України прийде довгоочікувана прохолода. Втім, то — за передбаченням — буде з понеділка, натомість вихідні вже вкотре минають під знаком неймовірної спеки, котра безпосередньо впливає на футбол.

Безпосередньо — це тимчасові зупинки в кожному матчі, коли футболісти мчать на водопій; це спітнілі шиї учасників поєдинків уже з перших секунд; це змінена манера гри майже всіх команд.

Змінена як? У бік іще більшого практицизму: коли на дворі +32-36С, доводиться будувати тактичний план таким чином, аби максимально економити сили — принаймні для того, щоби «дожити» до фінального свистка, а в ідеалі — зважитися на останній і вирішальний штурм чужих воріт.

Так сьогодні було в Києві та Львові: сильніші за класом команди — «Ворскла» та «Зоря» накопичували сили, як могли, їхні суперники грали за таким же принципом, і саме завершальні хвилини матчів стали вирішальними. Різниця в тому, що підопічні Вернидуба провели єдиний гол на початку останньої 15-хвилинки, натомість хлопці Сачка — в компенсований час.

Причому в обох випадках слід визнати результати справедливими.

У Києві полтавці мали три чудові моменти ще в першому таймі. У Львові луганці не створили такої кількості нагод, утім, їхня перевага все ж відчувалася. В обох матчах усе могло завершитися нічиїми, втім, клас — фактор, який у футболі проявляється не завжди, проте часто. Так само не завжди проявляється інший фактор — характер, однак саме за схожих складних умов виграє зазвичай той, у кого характеру більше.

Отже, «Ворскла» закріплюється в когорті лідерів, а «Зоря» здобуває першу перемогу в сезоні.