Луганці за крок від «бронзи»

В останньому інтерв’ю нашому сайту сербський хавбек «Зорі» Любенович сказав, що «Динамо» є сильним опонентом за будь-якого психологічного стану. Втім, людську природу не обманеш, що по-своєму підтвердив цей матч: надломлені поразкою у фіналі Кубка, кияни знову програли (втретє поспіль), причому не скажеш, що не заслужено.

Хоча до того, як рахунок став 1:1, господарі поля показували доволі симпатичну гру, по ділу ведучи в рахунку. Здається, саме в таких умовах проявляється вищезгадана «людська природа»: поки гра йде сама собою, можна вигравати, навіть маючи за плечима невдалий багаж сезону, та коли гра перестає йти, всі проблеми вилазять назовні.

Що й сталося сьогодні на НСК: спочатку підопічні Вернидуба зрівняли рахунок, невдовзі вийшли вперед, а потім… А потім вони були ближчі до того, щоби збільшити розрив у м’ячах, аніж кияни до нічиєї. «Зоря» не реалізувала пенальті, в кількох моментах її футболісти могли краще розпорядитися м’ячем біля чужого штрафного… словом, команда не закрилася.

Промовистим символом поєдинку стали обличчя гравців: луганці частіше були усміхнені, розслаблені й водночас зібрані, а на столичних іноді боляче було дивитися…