Згадуємо видатного тренера Віктора Олександровича Маслова, якого не стало чотири десятиліття тому — у травні 1977-го

Для абсолютної більшості футбольних уболівальників України Віктор Олександрович Маслов (1910–1977) є тренером, із яким київське «Динамо» у 1966–1968 роках тричі поспіль здобувало титул чемпіона колишнього СРСР, таким чином повторивши всесоюзний рекорд. Але по-справжньому прискіпливий аналіз його «життя і творчості» доводить, що це — один із топ-наставників за всю історію світового футболу. Й дуже жаль, що «прискіпливий аналіз» першими здійснили не ми, а наші колеги із Заходу…

Посередині 2000-х авторитетний британський місячник World Soccer вийшов із обкладинкою, на якій майоріло фото Маслова й напис: «The man who invented the pressing game» («Людина, яка придумала пресинг»). Тільки після виходу у світ цього номера пострадянська футбольна громадськість збагнула, якого рівня фахівець працював у чемпіонаті СРСР і як усі ми не розуміли його значення!

Про що написав англійський журналіст? Про два визначальні новаторства Віктора Олександровича. Перше — про яке ми знали — в тому, що 1966 року він разом із британцем Альфом Ремзі (у нас його традиційного називають «Рамсей») і незалежно від нього придумав тактичну схему 1+4+4+2, за якою відтоді «живе» світ футболу. Про друге новаторство Маслова говорить назва статті з «Ворлд Соккера»: саме корінний москвич найпершим у світі розробив такий необхідний і природній сьогодні елемент гри, як пресинг.

Найпершим у світі…

Причому наша громадськість не те що не розуміла цього звершення, а… боролася проти нього! Акурат п’ять десятиліть тому обкладинка одного з московських ЗМІ мала такий вигляд: кілька києводинамівців пресингують одного виконавця команди-суперниці, а внизу текстівка — «Такой футбол нам не нужен!» І це в той час, коли наставник посереднього досі аргентинського клубу «Естудіантес» (Ла-Плата) Освальдо Субельдія особисто приїжджав до столиці України, ходив на матчі масловського «Динамо», знімав їх на відео, «розбирав», аналізував і на основі побаченого вибудував команду, котра тричі поспіль (1968–1970) вигравала Кубок Лібертадорес — південноамериканський аналог європейської Ліги чемпіонів…

«Немає пророка у свої Батьківщині», — знаємо з Євангелій. Віктор Олександрович якраз був отаким пророком, чию значимість Батьківщина оцінила пізніше решти світу. Чи зможемо належно оцінити наступного? Й коли той, наступний, у нас з’явиться?

…Навесні 2016-го інший часопис із Англії — FourFourTwo — надрукував матеріал під назвою «Who REALLY invented the pressing game — and how it works» («Хто НАСПРАВДІ придумав пресинг — і як це працює»). Знайдіть і прочитайте. Дуже й дуже пізнавально!