Нападник «Карпат» — про поєдинок минулої неділі, специфіку психології та свою результативність

— Максиме, два дні минуло з часу фантастичного камбеку в Дніпрі. Вже встигли відійти й проаналізувати те, що сталося?

— Якщо чесно, я досі під враженням! Зрозуміло, залишилися дуже позитивні враження. Крім того, що виграли, ще й зробили мені подарунок до Дня народження, за що особливо вдячний партнерам. На мою думку, нам допомогли заміни й те, що почали дещо інакше грати: «ввімкнули» пресинг, дніпряни стали просто вибивати м’яч, а потім свою роль зіграли стандарти — у нас же була перевага в зрості, тому такі футболісти, як Гладкий, Нестеров, Лобай, зробили свою справу при кутових і штрафних.

— Не розповідали партнери, як поводився в перерві недільного поєдинку Ваш наставник? Дуже гнівався?

— Я вийшов на заміну, тому не був у роздягальні, а продовжував розминатися на полі. Що відбувалось у перерві — не знаю.

— Як можна пояснити весняний парадокс львів’ян, які, здається, можуть виграти в будь-якого й програти будь-кому? 2:3 від «Зірки», 3:2 над дніпрянами й т.д.

— Дуже складне для мене запитання… Мені здається, справа у психології: щойно виграємо, на якомусь рівні розслаблюємося, виникає думка, що коли м’яч на чужій половині поля, можна не в кожному моменті добігти до кінця; а коли рахунок — 0:2, немає чого втрачати, тому максимально мобілізуєшся.

— За наслідком цієї перемоги «Карпати» «втекли» саме від «Дніпра» на п’ять очок у турнірній таблиці. З’явилося відчуття полегшення?

— Є таке відчуття, але також є розуміння, що не можна запинятися на досягнутому. Хочемо наступного туру вирішити питання збереження прописки в Лізі Парі-Матч.

— У трьох завершальних турах сезону на «зелено-білих» чекають «Ворскла», «Волинь» і «Зірка». М’яко кажучи, не найлегший варіант…

— Насправді цей формат чемпіонату такий, що «прохідних» команд у принципі немає, а є рівний у всіх планах підбір учасників.

— Про особисте: гол «Дніпру» виявився для Вас другим у сезоні. Чи не замало, як для форварда?