Новобранець «Ворскли» розповідає про старт нового витка в ігровій кар’єрі

— Михайле, за стислий термін сталося багато змін — як у Вашій кар’єрі, так і в житті. Вже встигли оговтатися?

— Оговтатися від чого? По-перше, це нормальні речі для професійного футболіста. По-друге, вважаю, що зробив крок уперед.

— Річ у тім, що маєте репутацію «домосіда», людини, котра обожнює малу батьківщину…

— (Зітхає.) Ну, це правда… Мені завжди психологічно складно залишати Рівненщину, але таке життя.

— Були на матчі з «Чорноморцем»?

— Не встиг — влагоджував контракт із «Ворсклою». Ту гру дивився по телевізору.

— І які маєте враження від команди? Зокрема, в такому плані: Ви четвертий нападник у заявці, а в старті виходять двоє, інколи навіть один…

— Спробую довести, що вартий того, аби грати. Зрозуміло, футболісти, які певний час виступають у полтавському клубі, мають перевагу переді мною. Але до завершення сезону ще 10 матчів, час пограти буде в усіх.

— Ви сказали, що перехід до «Ворскли» є «кроком уперед». Маєте на увазі ймовірний виграш «бронзи»?

— Цей момент плюс можливість зіграти в єврокубках. Треба вхопитися за таку перспективу. Однак буде складно, попереду багато цікавих матчів.

— Один із них відбудеться вже наступної п’ятниці. Та ще й який! Готові зіграти з «Шахтарем»?

— Тренерам вирішувати. Я можу провести на полі стільки часу, скільки відведуть. Готуюся з усіма.

— Готуєтеся на тренуваннях «Ворскли»: побачили тут щось нове?

— Скажу так: за два останні місяці заняття в Полтаві було для мене найбільш ігровим. Скучив за футболом.