Опорник «Зорі» — про попередній і наступний тури УПЛ, період у луганському клубі, а також про Норвегію та Швецію

— Руслане, чи погодитеся з думкою, що перемога над «Зіркою» попереднього туру здобута «Зорею» у «старому» стилі — з обережною грою, надійним захистом і раціональними виходами в атаку?

— Не погоджуюся тільки з тим, що ми нечасто виходили в напад: насправді створили чимало моментів. Просто тепер це робити непросто: все йде до зими, поля складніші для гри. Головне для нас — те, що зіграли на «нуль»: давно цього хотіли, тому сподіваємося, що цей матч стане відправною точкою.

— Цілий поточний сезон наставник «Зорі» практикує значну ротацію складу. Опорна зона — не виняток. Наскільки складно постійно змінювати ігрові зв’язки — з Гордієнком, Харатіним, Сіласом, Андрієвським…

— Непросто… На мою думку, треба бути професіоналом і постійно тримати себе в ігровому тонусі. Постійно пам’ятати, що склад на гру визначає наставник, і потрібно бути готовим вийти й зіграти з будь-якими партнерами.

— Наступний тур Чемпіонату УПЛ почнеться матчем в Одесі. Поза сумнівом, футболісти «Чорноморця» пам’ятають 0:5 у першому колі…

— (Перебиваючи.) Це дві різні команди! Тоді у них був спад, команда двічі змінила тренерів, а тепер ситуація стабілізувалася. Налаштовуємося на дуже складний поєдинок. Тим паче пам’ятаємо, як одесити вдома зіграли з «Динамо» і «Шахтарем».

— Після Південної Пальміри підопічні Вернидуба відправляться до Львова. 7 грудня вся Україна чекатиме від Вашої команди перемоги над «Атлетиком»…

— У нас є віра. Насамперед віра у себе. Але все треба робити поступово: тепер основне — матч із «Чорноморцем», до нього готуємося. Там усе може бути. Потім настане черга команди з Більбао.

— Наостанок два запитання з категорії «особистих». У грудні виповниться рівно рік, відколи Ви стали гравцем «Зорі». Як оцінюєте час у луганському клубі?

— Більше з позитивного боку. Справа в тому, що я завжди виходив із інтересів команди, а тут усе добре: виграли «бронзу», виступаємо в єврокубках, можемо вийти з групи Ліги Європи.

— До України Ви повернулися після піврічного перебування в Норвегії. Як згадуєте той період життя та кар’єри? Чи підтримуєте спілкування з воротарем Погорілим, який разом із Вами виступав за ФК «Буде-Глімт»?

— Коли грали проти «Естерсунда», відчув ностальгію за тим часом: Швеція — і як держава, й у футбольному плані — багато в чому схожа на Норвегію. Міг виступити краще, проте сьогодні це перегорнута сторінка для мене.