Закономірно — якщо одним словом

Матч на стадіоні ім. Бутовського можна розглядати з багатьох цікавих контекстів. Утім, ми спробуємо виокремити два.

Перший: будь-яка команда грає так, як дозволяє суперник. У цьому конкретному випадкові давнє прислів’я проявилося так: до пропущеного м’яча «Сталь» повністю віддала ініціативу «Ворсклі», яка за допомогою дуже активних флангів створила чималу кількість моментів — небезпечних і «відносно небезпечних». Однак пропустивши у свої ворота, кам’янчани активізувались, і фактично цілком перехопили ініціативу. Як наслідок — зрівняли рахунок і навіть могли вийти вперед.

Другий аспект, вартий виокремлення, такий: одна з головних ознак справжнього тренера — вміння впливати на дії підопічних у ході гри. З цього погляду, болгарин Костов — справжній тренер: повторимося, до того, як рахунок став 0:1, і опісля цього, «Сталь» — це ніби дві різні команди, й те, що гості зуміли переломити хід подій, заслуга насамперед їхнього наставника.

1:1 — «Ворскла» знову втрачає, «Сталь» знову не програє.