Наставник «Вереса» — про добротну нічию в Києві, наступний матч зі «Сталлю» та кадрові експерименти

— Юрію Миколайовичу, нині Ви в Києві на навчанні тренерів. Розкажіть, як і де відбувається педагогічний процес і хто на час Вашої відсутності опікується командою?

— Сьогодні відбуваються курси на отримання диплому Pro. Усі заняття проходять на стадіоні «Оболонь-Арена». Підопічні залишилися під опікою моїх помічників, які відповідатимуть за команду до п’ятниці включно.

— Минулої неділі, після матчу з «Динамо», Ви висловили жаль, що «Верес» не переміг. Чи не змінилась у Вас думка за два дні? Наприклад, із огляду на те, що кияни все-таки мали більше моментів.

— То були більше емоції. На післяматчевій прес-конференції я сказав, що такі думки лунали від наших футболістів у роздягальні. Потім, коли ми разом переглянули гру, проаналізували її, дійшли висновку, що кияни справді створили більше голевих ситуацій, а нам у дечому пощастило — Бандура добре зіграв, у певних моментах динамівці хибили.

— Чи отримали футболісти додаткові вихідні за наслідком успішного виїзду до Києва?

— Вони відпочивали два дні. Зазвичай у нас після поєдинків один вихідний, але тепер подумали, що маємо вісім днів до наступного матчу, тому дали змогу гравцям добре відпочити.

— У матчі з «Динамо» «Верес» застосував своєрідний різновид «високого пресингу»: початкову фазу атаки киян зустрічала не вся команда з Рівного, а трійка її нападу Є. Пасіч, Сергійчук, Волошинович…

— Такою була наша задумка! Готуючись до зустрічі, ми розмовляли з футболістами, пояснювали, що не можна притискатися до своїх воріт, а гру в захисті треба починати вже на чужій половині поля. Пояснювали також силу флангів киян і те, що їхні крайні півзахисники зміщуються в центр, міняються місяцями, тому наше завдання — максимально звузити для них простір.

— Іще про Волошиновича: фахівці відзначають його відчутний прогрес!

— Він, можна сказати, подорослішав! Ростислав багато й сумлінно працює не лише під час матчів, а й тренувань. У нього є все, щоби вирости в класного футболіста: швидкість, дриблінг, «фізика».

— Щоби завершити «розбір» нічиєї в Києві — прокоментуйте експеримент із Адамюком у центрі оборони.

— Я знав, що Володимир може закрити цю позицію. Виходив із того, що найнебезпечніший гравець атаки «Динамо» — Мбокані, головні «козирі» якого — гра головою та корпусом, і цьому треба знайти протидію. Вважаю, Адамюк упорався, ні в чому не поступившись динамівцю. Особливо складно Володимиру було наприкінці гри, коли кияни вдалися до навали.

— Завершальний тур першого кола «Верес» відіграє зі «Сталлю» — клубом, який на тижні змінив головного тренера.

— Трьох очок у нас іще немає! Кам’янчани матчем із «Олімпіком» довели, що залишаються серйозним опонентом. Тому нас чекає цікавий поєдинок, до якого треба належно підготуватися.