Півоборонець «Ворскли» — про історичне звершення, специфіку тренувань у клубі та ситуацію, коли «забуваєш» ударити по воротах

— Дмитре, Ви стали автором, імовірно, найшвидшого гола в історії «Ворскли»…

— Мені приємно, тим паче це мій перший забитий м’яч за основну команду. Давно хотів це зробити, ніяк не виходило. Іноді здавалося, партнери вже більше за мене хочуть, щоб я нарешті забив.

— Статистика свідчить, що в шести матчах Чемпіонату Ви лише раз влучили у площину воріт, і цей удар виявився результативним! Що заважає бити частіше?

— Щось подібне мені всі говорять — тренери, партнери. Я справді рідко б’ю по воротах, і сам для себе не можу пояснити, чому так виходить. Мабуть, приємніше віддати пас партнерові, тому «забуваю» бити.

— У післяматчевих коментарях представників «Ворскли» відчувалося розчаруванням нічиєю з «Олімпіком», хоча після того, як рахунок став 1:1, Ваша команда створила тільки один голевий момент (у Чеснакова).

— Нам хотілося виграти. Після поєдинку в нашій роздягальні була така атмосфера, ніби ми програли… Матч видався специфічний: ні ми, ні донеччани не створили багато моментів, було більше боротьби. Взагалі зустріч вийшла дуже бойовою. Ми реально хотіли виграти ще й тому, щоби взяти реванш за ті 2:3 навесні.

— 12 числа полтавці провели двосторонку — доволі неординарне явище для періоду, коли команда грає й тренується у звичному режимі.

— Скажу більше: з поверненням у клуб Івана Дмитровича Балана двосторонки стали у нас регулярним явищем — тренери організовують їх на через два дні після кожного календарного матчу! Раніше ми теж практикували їх, але не регулярно. Так що ми, гравці, не здивовані!

— У суботу «Ворскла» поїде в гості до «Вереса» — команди, котра за останні тури показала наявність помітного атакувального потенціалу.

— Нам, коли чесно, доводиться чути думки, мовляв, ми сильніші за рівнян, але я з цим не погоджуюся. Приклад — те, як вони зіграли з «Шахтарем» і «Карпатами»… Що ж, очікуємо цікавого матчу. Бойового.

— Про ту ж гру проти рівнян: по суті, вона центральна в турі — з огляду на турнірну таблицю. Як можна прокоментувати таку зміну «системи координат» у клубному футболі України?

— Розумію, про що натяк… Минулого року наші гравці багато вголос говорили про «бронзу», а в підсумку «Ворскла» не вийшла навіть у першу шістку Чемпіонату… У нас зараз чемпіонат, як у Англії: кожен може переграти кожного, будь-яка команда здатна пробитися в єврокубки. Приклад — «Олександрія»: п’ять років тому вона грала в Першій лізі, тепер два рази поспіль виступала в Лізі Європи, а в цьому Чемпіонаті поки йде на передостанньому місці. Всі можуть як опуститись, так і піднятися. Та й рано робити висновки — лише вісім турів пройшло…