Наставник «Вереса» — про Туреччину, Угорщину, Польщу й Україну

— Юрію Миколайовичу, Ваш клуб — чи не єдиний в УПЛ, який під час першого «вікна» в сезоні виїхав за кордон — до Мадярщини. Як так вийшло, чия це ініціатива?

— Моя. Знаєте, ще виступаючи за «Шахтар» часів Мірчі Луческу, я завжди був радий, коли під час таких перерв ми їздили за кордон — у Францію, в Італію, в Іспанію, до Туреччини, це дуже допомагало психологічно. Й ось, ставши тренером, вирішив дотримуватись аналогічних принципів. Я попросив керівництво, нам допомогли з виїздом до Угорщини, де ми жили недалеко від бази клубу «Мезйокйовешд», тренувалися на його полях, устигли зіграти два спаринги. По суті, мали міні-збір.

— Останнє вжите Вами слово — ключове: поки клуби УПЛ або взагалі обмежилися тренуваннями, або грали двосторонки, максимум — один спаринг, «Верес» провів два матчі!

— А навіщо їхати за 450 кілометрів, та ще й за кордон, аби зіграти один поєдинок? Ні, ми якраз і просили організаторів, аби ті помогли нам із двома товариськими зустрічами. Причому, зауважте, із сильними опонентами; «Дебрецен» так узагалі клуб, дуже відомий у Європі… У жовтні, коли буде друге «вікно» через поєдинки національної збірної, спробуємо організувати схожий міні-збір — тепер уже в Польщі, у Кракові.

— В Угорщині «Верес» переміг «Мезйокйовешд» — 2:0 і поступився тому ж «Дебрецену» — 2:5. Чи не забагато це — п’ять пропущених м’ячів, нехай у спарингу…

— Скажу так: я задоволений усім першим матчем і першим таймом другого. Взагалі — дуже задоволений збором, адже зіграли майже всі наявні у нас футболісти. Тепер щодо 2:5: крім того, що ми дали проявити себе тим виконавцям, які не так часто грають у Чемпіонаті УПЛ, серед учасників того спарингу були хлопці, котрі приїхали на перегляд (потім ми їм подякували й по-доброму розійшлись). У другому таймі програного спарингу нам особливо бракувало взаєморозуміння між ланками.

— Іще трохи про перерву в сезоні: для Вас, як самостійного тренера, вона перша в кар’єрі — як ставитеся до того, що ці два тижні наші клуби провели по-різному?

— Нормально ставлюся, так і має бути! У «Ворскли» була двосторонка, «Маріуполь» і «Зоря» провели спаринг, «Шахтар», наскільки мені відомо, обмежився тренуваннями. Кожен має своє бачення футболу, відповідно — свою програму підготовки.

— Переходимо до Чемпіонату: десь орієнтовно туру з третього у діях футболістів «Вереса» став помітним драйв — команда почала приємно дивувати не лише громадськість, а й, складається враження, сама себе. Чи зумієте надовго зберегти такий настрій?

— І щодо, як було сказано, «драйву», і щодо часу його появи — погоджуюся! Просто зрозумійте: перед сезоном до нас приїхало багато виконавців, уже під час Чемпіонату їх іще додалось, а сильна команда зразу не будується — потрібен час. Очевидно, що спад — явище, від якого дуже складно застрахуватися. Й мене радує, що ми додаємо від матчу до матчу. Причому, смію зауважити, додаємо як у результатах, так і в якості гри.

— У сезоні-1994/95 «Верес» двічі обіграв «Карпати» — свого наступного суперника в цьому Чемпіонаті. Що скажете?

— «Бог любить трійцю»! Дербі — воно й у Африці дербі! Тим паче нині ми базуємось у Львові, тому, я переконаний, на стадіон прийде багато людей. Багато наших уболівальників приїде з Рівного. Можу пообіцяти, що матч буде цікавий і відкритий…