Різна погода — різні поєдинки

…Дивовижна річ: ми вже звикли проводити з’єднувальні паралелі між погодою та рівнем гри вітчизняних команд (або, щонайменше, — темпом, у якому відбуваються зустрічі), втім, стартові матчі неділі, ніби насміхаючись над нами, спробували поставити під сумнів усі розмірковування…

Судіть самі: у Львові було прохолодно, однак у першій 45-хвилинці «Карпати» й «Олександрія» набагато більше думали про збереження недоторканими своїх воріт і — попри дощ — відносно мало били по воротах; у Кропивницькому було спекотно «а-ля серпень 2017-го», та це не завадило «Зірці» й «Зорі» організувати три взяття воріт (а могло бути ще стільки ж).

І як це пояснити?

Пояснення, зрозуміло, знайдуться. Наприклад, таке: іспанський наставник львів’ян, у світлі результатів команди, не може не дотримуватися обережної тактики. Це зрозуміло. Тоді як пояснити феєрію в Кропивницькому? Там стартові 15 хвилин минули відносно спокійно, аж поки… 19 хвилина — 0:1, 20 хвилина — 1:1 (коли востаннє в УПЛ команда зрівнює рахунок так швидко?), 30 хвилина — 2:1. Причому могло, повторимося, бути 2:2, 3:1, 3:2…

Що цікаво (закономірно?) по перерві характер обох матчів не змінився.

У Кропивницькому було дуже цікаво, попри те, що більше забитих м’ячів ми не побачили. «Зірка» доволі вміло втримувала рахунок, хоч і не закрилася. «Зоря» з усіх сил прагнула бодай узяти нічию, часто бажання замінювало все — зокрема, майстерність. Кульмінація ж настала в компенсований час, коли на полі було направду гаряче — як через нереалізовані моменти луганців, так і через наявність епізодів, які можна по-різному інтерпретувати.

Натомість у Львові все так і завершилося нульовою нічиєю. Одна з причин цього — експериментальний склад гостей: із усього очевидно, що для Шарана головне сьогодні — майбутній прохід БАТЕ, тому тренер «Олександрії» вирішив поберегти деяких основних виконавців. Ну, а для «Карпат» ця нічия (особливо «суха») — справді на вагу золота.

Словом, усе закономірно.